Декомунізація поза декомунізацією: у Лозовій іще 27 вулиць отримали нові назви (список)

Вулицю Жовтневу у Лозовій таки перейменували, а разом з нею — іще майже 30 вулиць і провулків. Це рішення Лозівської міської ради набуло чинності 26 квітня, коли його опублікували на офіційному сайті мерії. Частина депутатів відверто визнає: за перейменування проголосували під тиском облдержадміністрації.

З вівторка нові назви мають 17 вулиць та 10 провулків.

Дуже рекомендований список

На початку квітня лозівська мерія отримала листа з Харківської облдержадміністрації з рекомендацією продовжити декомунізаційні перейменування. Перелік додавався. Показуючи листа спочатку виконавчому комітету, а потім і громадській комісії з перейменувань, секретар міськради Сергій Коба відзначив, що під рекомендаціями немає підпису жодного з обласних чиновників.

Однак перелік вивчили і винесли на сесію міськради практично у повному обсязі — попри позицію мера, що Лозова виконала усі вимоги декомунізаційного закону, попри рішення топонімічної комісії, яка узгодила зміну лише 18 із запропонованих 28 назв.

Від рекомендованого списку мерія відійшла лише двічі: коли додала вулицю Квітки-Основ’яненка, бо мешканці попросили коротку назву Вишнева, і коли виключили з нього вулиці Правди і Зубарева, бо друга назва присвячена місцевому підпільнику, а не тезці-НКВСівцю.

На сесії міськради перейменування не обговорювали. Мер прокоментував питання коротко:

— Нам запропонували перейменувати низку вулиць, провулків для того, щоб дотриматися закону про декомунізацію, те, що ми не зробили у свій час, не вважаючи, що ці назви стосувалися комуністичного режиму. Ну, вважають, значить, ми сьогодні розглянемо, на комісіях розглянули це питання і так визначилися.

Не доводити до абсурду

За нові назви проголосували 26 з 36 депутатів, утрималися троє — Святослав Кравченко та Олександр Мельник від партії "Нова держава" (створеної комуністами, коли КПУ потрапила під декомунізацію) і Сергій Войцехович від "Нашого краю". Він вважає, що місто виконало закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" і нинішній список — це перебір.

 — Це може перейти з одних крайнощів в інші. Я за перші перейменування голосував "за", я проти комуністичного режиму, моєї сім’ї торкнулися ці події, комуністи — у мене з ними свої рахунки. Але доводити це неможна до абсурду, — говорить Сергій Войцехович.

За словами лідера "Нашого краю", його позицію поділяють багато колег по раді, і "за" вони голосували під тиском обставин. Це певною мірою підтвердив депутат Євген Тананян: він не захотів коментувати, яким було обговорення питання у депутатському колі, і відправив журналістів до секретаря міськради.

Краще самі

Сергій Зеленський, міський голова, мав аргументи, щоб переконати депутатів не голосувати за обласну рекомендацію: що перейменування — болюче питання для значної кількості лозівчан, що декомунізаційні повноваження міської ради і мера закінчилися і нове перейменування не буде для людей безкоштовним, що ці повноваження зараз має губернатор і лозівська топонімічна група підготує йому проект з новими назвами, що можна спочатку провести громадські слухання, як пропонували члени виконкому.

Але мер практично мовчки проголосував "за" разом з депутатською більшістю. У міськраді кажуть, контраргументи були сильнішими.

— Не підтримувати [доперейменування, спущене з області] також неможна, бо це торкнеться наших містян. Нам не дадуть з бюджету якогось фінансування, притримають. [...] Мер також через себе переступив, щоб якесь фінансування йшло на місто. Йому неможна, він не лише господарник, а й політик. Ну, а я депутат, я висловив свою думку. Багато хто погодився зі мною і голосував "за" згнітивши серце, — каже Сергій Войцехович.

Те, що область могла б покарати неслухняне місто, не заперечує й секретар міськради. У мерії вже дивувалися, коли на квітневій сесії Харківської облради іншим регіонам Харківщини гроші за програмами виділяли, а Лозовій — або не давали, або давали у менших обсягах, ніж іншим.

Крім того, керівництву міста було важливо контролювати процес перейменування.

— Прийшов лист з обласної держадміністрації із зазначенням того, що якщо ми не перейменуємо перелік вулиць відповідно до рекомендацій Інституту національної пам’яті, то це буде зроблено самостійно головою Харківської обласної державної адміністрації на власний розсуд. [...] Тільки для того, щоб наші вулиці не перейменовував хтось, ми мали прийняти це дуууже важке для нас рішення, — пояснює Сергій Коба.

Поза декомунізацією, значить, за гроші?

Рішення міськради теоретично вже не підпадає під закон про декомунізацію, а це означає, що пов’язана з перейменуваннями заміна документів буде проводитися на загальних підставах — за гроші.

Однак секретар міськради закликає лозівчан не поспішати: говорить, мерія буде добиватися, щоб рішення все-таки пройшло у межах декомунізації і заміна документів була безкоштовною.

На виконання закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів" у Лозовій змінили спочатку 31 вуличну назву, а потім іще 15. Станом на квітень 2016 року у місті декомунізувалиі 73 назви вулиць, провулків і майданів, демонтували великий знак серпа і молота та пам’ятник Леніну у центрі міста, а також прибрали низку невеликих серпів та молотів.

Валерія Гецко