У Лозовій перейменували три десятки вулиць і провулків із запропонованих 83 (список)

Комуністичні назви замінили тим вулицям, які безсумнівно підпадали під декомунізаційний закон і щодо яких не було заперечень у членів міської топонімічної комісії. Лозівська мерія тепер стоїть на Ярослава Мудрого, найжвавіше перехрестя у центрі — це перетин Соборної і Павлоградської, а ось Жовтнева залишилася неперейменованою.

31 замість 83

21 листопада сплив термін, відведений місцевим радам на декомунізаційне перейменування вулиць, провулків та інших топонімів, пов’язаних з кривавими діями радянської Компартії та її членів. Лозівська топонімічна комісія працювала п’ять місяців, перш ніж прийняти список вулиць, в яких змінюються назви.

Цей перелік вона проголосувала за кілька днів до крайнього терміну, 17 листопада. У ньому 25 вулиць, 5 провулків і один майдан. 

У попередньому проекті, підготовленому топонімічною комісією, було 66 претендентів на перейменування, і ще півтора десятка вулицьзапропонували змінити лозівчани. 

Жовтнева, Піонерська і німці-революціонери не підпадають

Почати засідання з голосування запропонував новий голова топонімічної групи, секретар Лозівської міської ради Сергій Коба.

Основну частину нових назв група прийняла одностайно, третину — більшістю голосів. Найсуперечливішою зі списку виявилася вулиця 50 років Жовтня: за її перейменування на честь Героя Радянського Союзу Яремчука проголосували тільки десятеро членів комісії. Це меншість від загального складу групи, яка налічує 23 особи, але вони змогли прийняти рішення, бо від присутніх складали більшість.

Поки топонімічна група голосувала, у залі наростало обурення. Присутні на засіданні учасники АТО й автори пропозицій щодо перейменування Юрій Лісовий та Владислав Безпальченко були незадоволені тим, наскільки скоротився декомунізаційний список і що група вже голосує, не вислухавши нову порцію варіантів від громадськості. 

Активісти розкритикували групу також за те, що вона залишає без перейменування низку радянсько-комуністичних назв:

— Жовтнева — переприсвячують тому, що у жовтні Україна була звільнена від нацистів,
— Піонерська — начебто не підпадає під закон "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів",
— Карла Лібкнехта, Рози Люксембург, Карла Маркса — не члени КПРС.

Одним з авторів цих відповідей був комуніст Микола Карасюк, що також підігріло аудиторію.

Владислав Безпальченко заявив, що Жовтневу у жодному разі не можна залишати неперейменованою.

— Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович [...] сказав, що жодних перейменувань із залишенням цієї ж назви, але присвятою її до іншої події не може бути, оскільки у підсвідомості це залишається, — нагадав він.

Коли дійшли до обговорення вулиць Люксембург, Маркса й Лібкнехта, дискусія перейшла на крик.

— Ці вулиці залишаються на прохання німецької діаспори, — перекрив голоси інших учасників Коба.
— Такого не було, — заперечив її представник Анатолій Церт.
— Я пожартував, — одразу здав голова групи.

Але Анатолія Церта вже було не зупинити:

— Німецька діаспора прекрасно розуміє, що таке революціонер, і що таке грабунки, і що таке вбивство людей. І не приплутуйте до нас революціонерів. Ми знаємо, чим закінчилася революція для наших предків. Ми просили перейменувати назад хутір Шмітгаль (Димитрова), ми просили перейменувати назад хутір Ольга Фельд, ми просили перейменувати хоча б одну з вулиць — або Большая нємєцкая (Володарського), або Малая нємєцкая (Жовтнева), або де була по Ломоносова Німецька вулиця. Немає нічого! І придумали якийсь провулок Жовтневий (Петровського — ред.), який до костьолу, який стояв у Лозовій [на вулиці Рози Люксембург], ніякого відношення немає, перейменувати в Костьольний провулок... А Роза Люксембург — це революціонерка, Карл Маркс — революціонер, Карл Лібкнехт — революціонер. Навіщо ви придумуєте нісенітницю?!

Відмовивши приймати нові варіанти назв, топонімічна група послалася на те, що подавати пропозиції треба було раніше. Безпальченко відповів, що опублікований у ЗМІ проект перейменування був значно більш українським і не викликав хвилювання, а нинішнє рішення є звуженим, "підсунутим".

Сергій Коба на це зазначив, що воно максимально компромісне, аби процес декомунізації нарешті рушив з мертвої точки. Напередодні засідання перейменування узгодили з радою ветеранів, істориками і Спілкою учасників АТО, заявив голова групи.

Голова Спілки АТОшників Сергій Беседа це заперечує. Говорить, Коба показав йому список, але він відмовився погоджувати його, бо рішення мала приймати організація, а не одна людина. Спілка обговорила список і принесла свої варіанти на засідання групи, проте група почала голосувати до того, як АТОшники озвучили позицію.

Ленін на Соборності

Найемоційніше говорили про площу Леніна і його пам’ятник. Спочатку топонімічна група проголосувала за те, щоб перейменувати її у майдан Єдності, однак активісти розкритикували цей варіант.

— З ким єдність? З Леніним? З Росією? — кричали з залу.

Один з активістів Максим Інкін сказав, що словом "єдність" можна маніпулювати, і запропонував замінити його більш конкретним синонімом "соборність". Група проголосувала за цей варіант, і майдан Леніна став майданом Соборності.

Закон про декомунізацію наказує демонтувати і монумент Леніну, однак лозівські чиновники, пояснюючи бездіяльність, продовжують посилатися на його охоронний статус. Начальник відділу культури міськради Галина Рукавицина нагадує, що декомунізаційні зміни не торкнулися закону "Про охорону культурної спадщини" і Леніна з-під нього ніхто не вивів.

Відповідно до позиції Міністерства культури, ініціювати зняття статусу з лозівського Ілліча мала б облдержадміністрація.

Уже колишній віце-мер Лозової Юрій Петренко говорив, що написав відповідний лист іще у червні, але область відповіді до виборів не дала.

На думку активістів, ситуація з Леніним затягнута, і якщо зараз не домонтувати його цивілізовано, можна дочекатися більш радикальних сценаріїв.

Сергій Коба відповів, що "ми думаємо і про бабусь, яких ми також любимо". АТОшник Володимир Полешко сказав, що бабусями і дідусями прикриваються деякі маніпулятори, і варто подумати про дітей та їхнє майбутнє.

— Справа в тому, що у Луганську, Донецьку бабусі-дідусі також збиралися, кричали "Вова Путін, прийди!" з російськими прапорами. І чим це закінчилося? Хочете, щоб і тут так було? — нагадав АТОшник-айдарівець Олександр Селюков, поранений у боях під Луганськом.
— Мене хоч раз на громадські слухання хтось запросив? Про яких бабусь і дідусів йде мова? Я за віком теж дідусь, — втрутився у дискусію Василь Бричук, батько загиблого добровольця. — Ви боїтеся 200 дідусів і бабусь, таких, як я. А ви не боїтеся 200 АТОшників?
— А чого ми їх маємо боятися? Ми і бабусь не боїмося, — перебив головуючий.
— ...Правильно Сашко [Селюков] сказав: бабусі були у Слов’янську, бабусі були у Краматорську, були в Донецьку і так далі — значить, я сина не мав туди пускати, тому що там бабусі? Ці бабусі повинні були запросити Путлєра прийти сюди, і я маю слухати бабусь?
— Ви (топонімічна група — ред.) своєю лояльністю, законністю — це гарні, красиві слова — але ви даєте надію колаборантам, які відчувають, що немає розриву між минулим й українською громадою, — закінчив думку Володимир Полешко.

На всі протести Сергій Коба відповів, що він головує у комісії з перейменування перший день, а вже декомунізували 30 вулиць, тобто, процес пішов.

За його словами, і пам’ятник Леніна, і серп з молотом на площі Праці однозначно приберуть. Однак, за інформацією ІнфоПорта, терміни виконання робіт на сьогодні не визначені і відповідальні не призначені.

Що далі

Напередодні останнього терміну, відведеного громадам на декомунізацію, нові назви вулиць затвердила міська рада — без суперечок і практично без питань.

Топонімічна група продовжує працювати, повідомив секретар міськради. Триватиме і декомунізація: наступні три місяці рішення про перейменування або демонтаж прийматиме міський голова, а якщо після нього щось залишиться, то голова облдержадміністрації — також три місяці.

Зміна назв не тягне грошових витрат для лозівчан. За законом, мешканцям перейменованих вулиць не потрібно переробляти документи на житло — зміни внесуть тоді, коли людина мінятиме папери з інших прични, наприклад, під час продажу або прийняття у спадщину. Крім того, платити за декомунізаційні правки у документації не треба ані фізичним, ані юридичним особам.

На перейменованих вулицях замінять таблички. Міському комунальному управлінню такого доручення ще не давали, але воно вже провело підготовчу роботу, повідомив його начальник Олександр Залізінський. Скільки коштів знадобиться на таблички, поки невідомо.

Валерія Гецко