Декомунізаційне перейменування вулиць у Лозовій відклали, пам'ятники ще постоять

Міська комісія з декомунізації зібралася після майже тримісячної перерви. Її члени мали обговорити пропозиції експертів і лозівчан щодо зміни назв вулиць, але цю роботу відклали іще на два тижні: не всі побажання зібрані.

19 звернень, 140 пропозицій

На своєму передостанньому засіданні топонімічна комісія вирішила дати висловитися лозівчанам щодо перейменування вулиць із занадто радянськими назвами. Проект перейменування опублікували на офіційному сайті міської ради і в комунальній газеті, на пропозиції городянам дали місяць. Повторно комісія мала зібратися не пізніше середини серпня, але сталося це тільки 23 вересня.

Цього разу коло учасників поширшало: окрім членів з правом голосу і депутатів прийшла делегація ветеранів АТО, представник німецького земляцтва і кілька істориків, не включених в комісію.

Перший віце-мер Володимир Денисенко оголосив, що до мерії надійшло 19 звернень і близько 140 пропозицій.

Найбільше варіантів — 65 нових назв — запропонував лозівчанин-інженер Юрій Лісовий, на другому місці Лозівська міська рада ветеранів. Але якщо Юрій Лісовий вважає за потрібне розширити перелік вулиць для перейменування, то ветерани пропонують скоротити його більш ніж удвічі. Для цього вони зібрали підписи на низці вулиць.

Чи авторитетний авторитет?

Купа питань до діяльності лозівських комуністів і ради ветеранів виникла у члена топонімічної комісії, історика-краєзнавця В'ячеслава Труша — на листі з підписами проти перейменування його вулиці хтось розписався від його імені. Історик також сумнівається у справжності підпису свого сусіди, а відтак — і взагалі усіх підписів під усіма колективними зверненнями.

Пан Труш побажав почути від міської ради ветеранів, хто на даний час очолює їхню організацію, в яких боях він брав участь і чому комісія має до цього авторитета дослухатися.

— Я не сперечаюся, що треба враховувати інтереси старшого покоління, але реально, коли в мене діти питають, наприклад, [є] вулиця Леніна, вулиця Орджонікідзе — кого ми виховаємо? Хто піде захищати в разі чого нас від росіян? Закріплюючи відповідно стару ментальність, ми можемо опинитися в тому, що не буде вояків, які будуть [нас] захищати, — сказав Труш.

Почесна громадянка Лозової і член ради ветеранів Римма Тихоненко заявила, що пленум в їхній організації був лише раз, після липневого засідання, ветерани обговорили пропозиції комуніста Миколи Карасюка, який пропонував нові назви для десятка вулиць, і все. Вона, член президії ради, не поінформована, щоб приймалися рішення проти перейменування.

На думку ж Карасюка, Римма Тихоненко неправильно зрозуміла, за що голосували.

Закиди на адресу ради ветеранів обурили Віктора Білюрка, заступника голови цієї організації.

— Я б не рекомендував, молодий чоловіче, так відноситися до ветеранів, — звернувся він до історика Труша. — Тому що ви дуже мало ще зробили для Лозової. Я особисто проробив у Лозовій 43 роки, щось та зробив для того, щоб вся Лозова сьогодні так була. І мої батьки тут народилися, прожили, воювали, засновували це.

Далі Віктор Білюрко пустився у спогади, що тоді вся Авилівка була у радгоспі "Комуніст", тримала поросят, мала можливість їх прогодувати і їсти сало, а кожна дитина випивала по літру молока, бо практично у всіх були корови, бо радгосп "Комуніст" допомагав кормами.

Закінчив він порадою прислухатися до людей та їхніх підписів.

Питання до збору підписів проти перейменування у міській раді вже виникали. На одній із серпневих сесій депутат Юрій Скарга розповідав, що став свідком, як по будинках ходять люди, розповідають неправду і налаштовують проти перейменування.

В останній момент

Представник товариства німців в Україні "Відергебурт", лозівчанин Анатолій Церт попросив дати перейменованим вулицям хоча б одну назву на честь німців. Вони жили у Лозовій від заснування міста, становили значну громаду, німецькі назви мали кілька хуторів, з німцями були пов'язані назви трьох дореволюційних вулиць.

Ветерани АТО хочуть, аби імена загиблих побратимів носили більше вулиць, ніж одна. Зараз у проекті перейменування значиться тільки одне прізвище — танкіста Олександра Лавренка, а могил на лозівських кладовищах — шість.

Перший віце-мер відповів, що усі пропозиції записуються і будуть докладно обговорюватися на наступному зібранні, орієнтовно за два тижні. Соціальний заступник міського голови Олександр Неділько вважає необхідним спочатку пропрацювати кожну вулицю вузьким колом, виключно членами комісії, а вже потім виносити список на розширене засідання.

Ленін і серп з молотом поки залишаються на місці

Пам'ятний знак серпу і молоту, заборонений декомунізаційним законом, зносити будуть однозначно, повідомив Володимир Денисенко. У мерії вирішили, що на тому місці встановлять пам'ятник загиблим за незалежність України. Раніше його планували розмістити на вулиці Комінтерну, але дійшли висновку, що там мало місця.

Коли саме демонтуватимуть радянський символ, невідомо. Перший віце-мер говорить, терміни поки не визначені.

З пам'ятником Леніну ситуація заплутаніша, бо перед демонтажем з нього необхідно зняти охоронний статус. Подання на Міністерство культури має підготувати облдержадміністрація. Віце-мер Юрій Петренко іще у червні направив туди відповідний лист. У липні Департамент культури і туризму відповів, що звернення розглянув, що починає складати реєстр неповалених і охоронюваних Ленінів по всій Харківщині і що статус зніматиме з усіх разом.

За словами Юрія Петренка, він планує написати новий лист на Департамент і поцікавитися ходом справи. На питання, чи встигнуть вивести з-під охорони і зняти Леніна до дати, визначеної законом, віце-мер розводить руками. Що робитимуть з пам'ятником після демонтажу, також невідомо.

До наступної зустрічі

Пропозиції, що надійшли до засідання, опублікували на офіційному сайті Лозівської міської ради. До наступного зібрання комісія продовжує збирати думки лозівчан щодо зміни назв вулиць, але під час нього вона нарешті прийме проект перейменування. Далі його має затвердити виконком і проголосувати міська рада.

Перший віце-мер нагадує, що зміна назв не тягне ніяких витрат для лозівчан. За законом, мешканцям перейменованих вулиць не потрібно переробляти документи на житло — це можна зробити під час зміни власника, коли папери все одно переоформлюватимуться. Крім того, платити за зміни у документації, пов'язані з декомунізацією, не потрібно — ані фізичним особам, ані юридичним.

Перейменування та демонтаж пам'ятників і пам'ятних знаків необхідно закінчити до 21 листопада — тоді спливає термін, відведений законом. Якщо місцева громадськість пручатиметься, протистоятиме підписами і не дасть вкластися у строки, вулиці все одно перейменують. Повноваження з виконання недовиконаного перейдуть обласним чиновникам. За словами Володимира Денисенка, назви, які підпадають під декомунізацію, не врятують ніякі підписи.

Валерія Гецко