Лозівська школа №7 виборола новий спортивний майданчик
У школі №7 панує велика радість. Днями тут довідалися, що перемогли у конкурсі "Клич друзів — граймо разом", який проводить благодійний фонд братів Кличко спільно з фундацією Coca-Cola. Вже у травні у шкільному дворі встановлять новий і великий спортивний майданчик. А почалося все з теки "Спам" і цілеспрямованості шкільного секретаря.
Читай українською
Ввечері 15 квітня соцмережами прокотилося щасливе "Урррааа!": фонд Кличків опублікував результати свого конкурсу — список переможців очолила лозівська школа №7, обійшовши понад дві тисячі шкіл з усієї України. Члени педколективу стрибали і кричали, як діти, зізналися вони.
Ось так виглядає типовий майданчик від фонду Кличко. Фото з сайту конкурсу "Клич друзів — граймо разом".
Не так важко було дочекатися дня Х, як чекати самої публікації, кажуть у школі. У директорській приймальні сайт конкурсу перевіряли щодесять хвилин, але щаслива звістка прийшла тільки надвечір. Першим її прочитав завгосп Олександр Кучеренко — у нього була ввімкнена україномовна версія сайту (російськомовна версія новини з'явилася пізніше).
— Відкриваю сайт і дивлюся, що, дійсно, написано, що конкурс завершився, дякуємо вам і результати. А воно ж на весь екран не вміщається, багато написано... Повільно опускаюся, перше місце — Харківська область. А бічним зором бачу ж, що сьома! Але хочу чітко впевнитися, розгортаю — Лозівська загальноосвітня школа №7. Я реально так от і сів, ні посмішки, нічого — як почало мене теліпати! Я не міг повірити, що ми дійсно виграли, — наступного ранку, трохи відійшовши від вечірніх емоцій, розповідає завгосп.
Першим, каже, зателефонував директору школи Сергію Пасарару (той поки дещо відірваний від шкільних справ, бо керує танковою ротою на передовій). Завгосп докладно відзвітував: майданчик виграли, перемоги добивалися всією школьною спільнотою. Директор зрадів надзвичайно — і через результат, і через згуртованість свого закладу.
Яка удача? Математичний розрахунок!
На запитання "з чого все почалося?" усі вказують на шкільного секретаря Світлану Курінну. Кажуть, дякувати треба її доскіпливості: запрошення на конкурс від фонду Кличків вона знайшла у папці "Спам" у шкільній пошті.
Мало того, що знайша — пані Світлана повірила у можливість перемоги і переконала у цьому всю школу. Щоправда, не одразу і не усіх.
Світлана Курінна протягом місяця практично не вставала з-за комп'ютера — і на роботі, і вдома збирала друзів для сайту конкурсу "Клич друзів — граймо разом"
Заповнення заявки зайняло цілий день, але було тільки першим кроком. Головне завдання полягало у тому, щоб привести на сайт конкурсу якомога більше людей. Саме за це давали основні бали. Часу було — місяць.
Ось тут секретареві знадобилася вся її переконливість і віра у можливість перемоги — пані Світлана зіткнулась зі скепсисом. Довелося доводити колегам, доводити дітям, що у цій роботіє сенс. Найпростіше було із середніми класами, говорить вона — ті швидко захопилися ідеєю. У старшокласників недовіри було більше.
Пані Світлани від початку і сама була впевнена, й іншим пояснювала: секрет перемоги не в удачі, а у чистому математичному розрахунку. Інженер за другою спеціальністю, вона підрахувала, скільки потрібно набрати балів, щоб потрапили у фінальну двадцятку, і щодня стежила, щоб школа не вилетіла з неї.
Цей контроль забирав купу часу і сил, багатьом школярам і знайомим Світлана Курінна сама допомагала реєструватися. Говорить, годинами набирала імена і дані — і все для рідної школи.
— По-перше, ходили чутки, що нас хочуть закрити (у школі переконані, що тепер їх нізащо не закриють — ВГ). По-друге, я повірила [у шанс]. Якщо розрахувати, якщо дотримуватися цієї філософії, якщо попрацювати, можна реально вийти переможцем, — каже задоволена пані Світлана.
Понад 700 друзів
Світлана Курінна була ініціатором і натхненником, але на перемогу працювали сотні рук.
Протягом місяця школа №7 привела на сайт конкурсу 732 "друга" — це у півтора рази більше, ніж кількість дітей у школі. Робота була масштабною, говорять у педколективі: учням роздавали пам'ятки з інстукцією, просили залучати батьків, через соцмережи закликали власних друзів і колишніх випускників — вони відгукнулися навіть з інших країн. Реєстрацію проводили і під час уроків інформатики.
Попри перші сумніви, одинадцятикласники стали одними з найактивніших "збирачів друзів".
— У нас було трошки невпевненості, бо ми розуміли, що конкурс — у масштабах України, але вирішили: потрібно постаратися. Нашою головною мотивацією було те, що ми хотіли порадувати нашого директора, щоб він нами пишався. Також ми підтримуємо здоровий спосіб життя, і цей майданчик буде гарним місцем, де школярі можуть проводити свій час, бо ми, на жаль, 11 клас, і хотіли б залишити приємні спогади про себе, — говорять випускниці Яна і Аділа.
Одинадцятикласниці Яна Метюшина й Аділа Джаліль тепер спокійні, що залишать по собі добру згадку
Прохання про реєстрацію в обмін на послугу (наприклад, щось роздрукувати у секретаря) стало звичним явищем у школі. До приймальної можна було і не заходити, якщо ви ще не зареєстрували усіх своїх знайомих. Батьки звітували про реєстрацію через дітей, діти — через вчителів, випускники минулих років — через соцмережі.
Після звістки про перемогу у школі провели лінійку. На питання "хто брав участь, хто переміг?" піднявся ліс рук.
На лінійці учням школи №7 розповіли про те, що в них буде новий спортмайданчик і запитали, хто з них допомагав його вигравати.
Тепер нас точно не закриють
Новий сучасний майданчик мають встановити на території школи протягом місяця. Так сказано в офіційному повідомленні про результати конкурсу. Разом з тренажерами школа отримає каштанову алею і набір інвентарю. Представники фонду Кличко проведуть також урочисте відкриття.
Можливо, на свято приїдуть самі Володимир чи Віталій Клички. У школі на це дуже сподіваються, бо вважають, що не просто увійшли до двадцятки, а перемогли. В офіційному повідомленні про результати конкурсу їхній заклад значиться під номером один.
На фото — ймовірне місце під новий майданчик. Він може бути розташований між доріжкою і скатами.
Утім, приїдуть Клички чи ні, свято у школі вже триває. Новий майданчик — це не лише приємність директорові і зручність нинішнім учням, а й залучення нових дітей. Монетка у скарбничку майбутнього школи.
— [Новий майданчик] дуже велике має значення. Зараз у шкіл матеріальне становище злиденне, [ми] не маємо можливості своїм учням самі це зробити. А тут і тренажери спеціальні, і майданчики, і взагалі... Вони (представники фонду Кличко — ВГ) обіцять привезти, встановити, причому з урочистим відкриттям, обіцяють висадити каштани у школі на згадку, провести змагання, роздати подарунки учасникам-переможцям, — радіє Галина Освянка, завуч і тимчасова в. о. директора.
На запитання, чи впевненіше школа почуває себе в умовах, коли закриття навчального закладу є реальністю, пані Галина відповідає, що у школі сподіваються на краще. Завгосп прямолінійніший:
— Тепер нас точно не закриють, — задоволено констатує він.
У міському відділі освіти говорять, що школа №7 була єдиним з лозівських загальноосвітніх закладів, хто брав участь у конкурсі фонду Кличко. Можливо, наступного року бажаючих буде більше.
— Ми і раніше націлювали всіх на те, що є такі проекти, є гранти, які можна вигравати, агітували. У нас у свій час колегіум вигравав грант. [...] Я думаю, вже по факту, коли виграли, коли побачили, що це можливо, школи самі захочуть брати участь у таких конкурсах, — говорить Ксенія Кукузенко, в.о. начальника відділу освіти Лозівської міськради.
Вхід — за учнівським квитком
Майданчик іще не встановили, але для учнів він вже їхній. Вони допомагали його виборювати і тепер будуть плани, як вберегти від вандалів, говорять вчителі. Серед крайніх заходів озвучується перепусковий режим: вхід за учнівським квитком.
Але старші сподіваються, що у місцевих на майданчик просто не підніметься рука — більшість з них брали участь у боротьбі за нього. А чужі, може, і не дійдуть. А якщо й дійдуть, то, може, з добрими намірами. А якщо і з дурними, то не дарма майданчик планують розташувати у полі зору нічного сторожа.
Валерія Гецко
Комментарии
И по этому поводу хочется "вставить свои 5 копеек". А как насчет настоящей спортивной площадки? Теннисные столы - здорово, лесенки - замечательно! Турники - прекрасно! А что делать взрослым? Не пойдешь же в школу утром заниматься, когда идут уроки физической культуры! К тому же хотелось бы полноценную площадку, как в больших городах. И место есть идеальное - там, где раньше в парке "Победа" были аттракционы. Я думаю, что вандалить там даже никто не подумает - догонят и по ушам надают за такие действия. Может, наш мэр задумается о том, что людям нужен спорт и сделает хотя бы одну спортивную площадку - детские ж получились и все жители города за это благодарны!
RSS лента комментариев этой записи