Анатолій Гіршфельд: ЛКМЗ подолав найважчу кризу у своїй новітній історії

Ситуація на ЛКМЗ вирівнюється після дворічної кризи. Це був найскладніший період з початку двотисячних — того моменту, коли Українська промислово-енергетична компанія стала акціонером заводу, вважає Анатолій Гіршфельд, народний депутат України і почесний президент УПЕК.

Анатолій Гіршфельд приїхав у Лозову 26 вересня, напередодні Дня машинобудівника, професійного свята працівників практично всієї індустріальної групи УПЕК. Головне його повідомлення — справи заводу пішли угору. Лозівському ковальсько-механічному заводу довелося переглянути перелік своєї продукції, позитивно "спрацювали" напрями, які на заводі почали розробляти ще у 2006-2008 роках — причепна сільгосптехніка та оборонна техніка.

Як поінформував народний депутат, напередодні Дня машинобудівника відбулися одразу кілька важливих для підприємства подій: підписання оборонних контрактів, відновлення співпраці з Харківським тракторним заводом, укладання договору з європейським партнером.

— Так склалися події, що Василь Іванович [Черномаз, генеральний директор ЛКМЗ] буквально вчора підписав великий контракт з Київським бронетанковим заводом. Паралельно ми працюємо з низкою підприємств — "Ленинская кузница"і так далі. До цього ми нормально спрацювали, нарешті повернули обсяги ХТЗ, з понеділка починаємо відвантажувати [продукцію]. Підписали меморандум з польським підприємством FON-SKB. Насправді важко сьогодні оцінити наслідки цієї події. Ми прорубали вікно в Європу, тому що це — європейська сертифікація, — розповів Анатолій Гіршфельд.

Контракт з ХТЗ передбачає поставку тракторокомплектів на суму 45 мільйонів гривень. Торік сума контракту становила утричі більшу суму, але він не був виконаний — ХТЗ відмовився від співпраці. Цьогорічні домовленості мають покласти старт відновленню тривалих взаємовигідних стосунків, вважають в ІГ УПЕК.

Для FON-SKB Лозівський ковальсько-механічний завод вироблятиме тягові мости для автобусів, інженерно-дорожньої техніки та осі для сільгосппричепів. Кооперація з поляками дає УПЕКу вихід на європейські ринки, які не залежать від політичної обстановки, говорить Гіршфельд.

У серпні на ЛКМЗ для більшості підрозділів скасували режим скороченого робочого тижня і скороченого дня і повернули повноцінний графік, ковальське виробництво та виробництво сільгосптехніки працюють у дві зміни, завод набирає працівників.

Поки що на підприємстві зберігається затримка зарплати, але, за словами Анатолія Гіршфельда, нинішній обсяг замовлень дозволяє протягом півтора місяця віддати борги і вийти на нормальний графік виплат.

Спадання обсягів виробництва на ЛКМЗ почалося у 2012 році, піку криза досягла у 2013-му, завод закінчив рік зі збитком у 30 мільйонів гривень. Торік восени на підприємстві запровадили режим максимальної економії: скорочений робочий день, скорочений робочий тиждень, нічний режим роботи для енергоємного виробництва, коли діє найдешевший тариф на електроенергію. Навесні 2014 року почалося поступове відновлення роботи.

Валерія Гецко